В одних условиях выгодно покупать у себя услугу, скажем по ремонту велосипеда, в других - выгодней купить у других.
Если покупать пирожки у жены, то деньги таки останутся в семья, и часть из них пойдет на общесемейные расходы. Но если пирожки у жены слишком дорогие, жена потратит сверхприбыль на шляпки, но у самого мужика не останется денег на рыблку. Тогда выгодней купить в магазине.
Т.е. при равном качестве и цене продукта - таки выгодней покупать свое. Но если импортный продукт значительно лучше/дешевле - выгодней купить его. Итоговый вывод - протекционизм - зло.
Взагалі-то, будь-яка угода що здійснена не за примусом, а за обопільною згодою сторін, робить багатшими обидві сторони угоди. Ми виходимо з постулату, що всяка діяльність має на меті покращення стану суб'єкта, ніхто не бажає собі шкоди.
Є Василь, у Василя є пляшка горілки. Є Петро, у Петра є десять гривень.
Якщо Василь хоче продати горілку за 10 гривень, то це означає, що для нього 10 гривень мають більшу вартість, ніж горілка. Якщо Петро хоче купити горілку за 10 гривень, то це означає, що для нього горілка має більшу вартість, ніж 10 гривень.
Василь продає Петрові пляшку за 10 гривень. Було: Василь, Петро, горілка, десятка. Стало: Василь, Петро, горілка, десятка.
Чи змінився стан нашої системи? Так, змінився. При незмінності складових, лише від перестановки, наше мікросуспільство стало багатшим. Кожен отримав більше, ніж віддав. Саме в оцей момент обміну створюється додана вартість - коли пропозиція задовільняє попит.
Свою частку доданої вартості отримали обидва учасника угоди. Тому суспільство з Петра та Василя збагатилося як в особі Петра, так і Василя. Якщо ж Василь пляшку продасть Іванові з сусіднього суспільства, то в міскросуспільстві з Василя та Петра залишиться тільки частка доданої вартості, а інша частка емігрує до мікросуспільства, до якого належить Іван. Результуючий стан суспільства В-П стане меншим, ніж коли угода заключається всередині суспільства.
При експорті, система В-П перетворюється на систему В-П-І. Якщо Іван допіру мав стосунки з Йосипом (Й), то отримуємо В-П-І-Й. І торгівля між І-Й дає виграш, у тому числі, Василеві і Петрові. Хоча, казалось-би, вони прямої участі не брали.
Саме тому усі Василі із шкіри вистрибують, намагаючись відкрити собі ринки експорту-імпорту до-від Івана. І саме тому усі рейтинги, у першу чергу, враховують експортний-імпортний потенціал системи В-П, а вже потім — внутрішній обмін між В і П.
Власне, процес дещо складніший, ніж я описав. Додана вартість ділиться між продавцем і покупцем не порівну. В продавця є нижній поріг для торгу, що визначається собівартістю товару, а для покупця верхня межа ціни визначається ВИКЛЮЧНО суб'єктивними очікуваннями профіту від володіння товаром. Та ж реклама має на меті ввести покупця в оману та створити в нього завищені очікування, що спонукають його погодитись на завищену ціну угоди. В кращому випадку продавець отримає суттєво більшу долю сумарної доданої вартості, а в гіршому покупець отримає навіть менше, ніж заплатить.
Так, наприклад, айфон має собівартість у, скажімо, 200 ує. Покупець же вважає, що ставши власником айфону він с простого хіпстора перетвориться на вищу істоту, якій мало того, що всі будуть заздрити (для багатьох це цінність), так ще й статус радикально поміняється і виникнуть нові небачені перспективи в роботі і житті. З такими очікуваннями профіту від володіння хіпстор погоджується на ціну оборудки в 800 ує, але реальність вступає конфлікт з очікуваннями. В даному випадку ми можемо констатувати, що продавець отримав усю додану вартість собі + ще трошки, продавши хіпстору марні сподівання за додаткові гроші. А хіпстор отримав суттєво менше, ніж заплатив, плюс фрустрацію від розбитих мрій на здачу.
Те саме відбувається і у випадку зовнішньоекономічної діяльності, якщо суспільства знаходяться на різних рівнях технологічного та суспільно-економічного розвитку. Іван, купляючи у Курта білий мерседес, розплачується нічого не вартими гектарами, що заросли бадиллям, отримуючи натомість завищені очікування, як всі баби просто охуїють, коли він на новій шикарній тачці під'їде до сільської діскотєки. В окремих випадках за намиста та дзеркальця вдавалося вимінять цілі острови. При цьому обидві сторони вважали, що діло того варте.
Власне, це не та тема, яку можна розжувати навіть за десяток коментів :)
Ваші описи дуже влучні, подобається. Але вони, НМД, не доводять необхідності ізоляціонізму. Бо цінність системи В-П має сенс лише у випадку, коли В і П якось виграю́ть від існування системи.
А автор слушно пояснює, що за систему «ми, американці» є краща система «ми, техасці» або ще краща система «ми, жителі Третьої стріт у містечку Смердючій-Ручєй штату Техас». І закінчується це системою «я, мій кіт і мій попугайчік». :-)
І, до речі, система «я і мій кіт» — це мої витрати на Віскас, за які я купую марну надію, що цей довбонько перестане обсцикати кут у кімнаті. :-))
Верно, ибо экономика это не просто совково-марксова формула товар-деньги. Смыслов там гораздо больше. Это развитие коммуникативных навыков на всех уровнях от человека и компании до городов и стран. Это прирастание опытом не только в торговой, но и во остальных ключевых для развития социума сферах - научной, культурной, образовательной.
Поэтому хоть у глобализации и есть свои минусы,но те кто выбирает путь изоляционизма, все равно будут отставать в развитии и в конечном итоге оказываются на обочине.
no subject
Date: 2017-09-06 11:10 am (UTC)В одних условиях выгодно покупать у себя услугу, скажем по ремонту велосипеда, в других - выгодней купить у других.
Если покупать пирожки у жены, то деньги таки останутся в семья, и часть из них пойдет на общесемейные расходы. Но если пирожки у жены слишком дорогие, жена потратит сверхприбыль на шляпки, но у самого мужика не останется денег на рыблку. Тогда выгодней купить в магазине.
Т.е. при равном качестве и цене продукта - таки выгодней покупать свое. Но если импортный продукт значительно лучше/дешевле - выгодней купить его. Итоговый вывод - протекционизм - зло.
no subject
Date: 2017-09-06 11:31 am (UTC)Є Василь, у Василя є пляшка горілки.
Є Петро, у Петра є десять гривень.
Якщо Василь хоче продати горілку за 10 гривень, то це означає, що для нього 10 гривень мають більшу вартість, ніж горілка.
Якщо Петро хоче купити горілку за 10 гривень, то це означає, що для нього горілка має більшу вартість, ніж 10 гривень.
Василь продає Петрові пляшку за 10 гривень.
Було: Василь, Петро, горілка, десятка.
Стало: Василь, Петро, горілка, десятка.
Чи змінився стан нашої системи? Так, змінився. При незмінності складових, лише від перестановки, наше мікросуспільство стало багатшим. Кожен отримав більше, ніж віддав. Саме в оцей момент обміну створюється додана вартість - коли пропозиція задовільняє попит.
Свою частку доданої вартості отримали обидва учасника угоди. Тому суспільство з Петра та Василя збагатилося як в особі Петра, так і Василя. Якщо ж Василь пляшку продасть Іванові з сусіднього суспільства, то в міскросуспільстві з Василя та Петра залишиться тільки частка доданої вартості, а інша частка емігрує до мікросуспільства, до якого належить Іван. Результуючий стан суспільства В-П стане меншим, ніж коли угода заключається всередині суспільства.
no subject
Date: 2017-09-06 02:49 pm (UTC)При експорті, система В-П перетворюється на систему В-П-І.
Якщо Іван допіру мав стосунки з Йосипом (Й), то отримуємо В-П-І-Й.
І торгівля між І-Й дає виграш, у тому числі, Василеві і Петрові. Хоча, казалось-би, вони прямої участі не брали.
Саме тому усі Василі із шкіри вистрибують, намагаючись відкрити собі ринки експорту-імпорту до-від Івана.
І саме тому усі рейтинги, у першу чергу, враховують експортний-імпортний потенціал системи В-П, а вже потім — внутрішній обмін між В і П.
no subject
Date: 2017-09-06 03:01 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-06 03:05 pm (UTC)Так, наприклад, айфон має собівартість у, скажімо, 200 ує. Покупець же вважає, що ставши власником айфону він с простого хіпстора перетвориться на вищу істоту, якій мало того, що всі будуть заздрити (для багатьох це цінність), так ще й статус радикально поміняється і виникнуть нові небачені перспективи в роботі і житті. З такими очікуваннями профіту від володіння хіпстор погоджується на ціну оборудки в 800 ує, але реальність вступає конфлікт з очікуваннями. В даному випадку ми можемо констатувати, що продавець отримав усю додану вартість собі + ще трошки, продавши хіпстору марні сподівання за додаткові гроші. А хіпстор отримав суттєво менше, ніж заплатив, плюс фрустрацію від розбитих мрій на здачу.
Те саме відбувається і у випадку зовнішньоекономічної діяльності, якщо суспільства знаходяться на різних рівнях технологічного та суспільно-економічного розвитку. Іван, купляючи у Курта білий мерседес, розплачується нічого не вартими гектарами, що заросли бадиллям, отримуючи натомість завищені очікування, як всі баби просто охуїють, коли він на новій шикарній тачці під'їде до сільської діскотєки. В окремих випадках за намиста та дзеркальця вдавалося вимінять цілі острови. При цьому обидві сторони вважали, що діло того варте.
Власне, це не та тема, яку можна розжувати навіть за десяток коментів :)
no subject
Date: 2017-09-06 03:31 pm (UTC)Але вони, НМД, не доводять необхідності ізоляціонізму.
Бо цінність системи В-П має сенс лише у випадку, коли В і П якось виграю́ть від існування системи.
А автор слушно пояснює, що за систему «ми, американці» є краща система «ми, техасці» або ще краща система «ми, жителі Третьої стріт у містечку Смердючій-Ручєй штату Техас».
І закінчується це системою «я, мій кіт і мій попугайчік». :-)
І, до речі, система «я і мій кіт» — це мої витрати на Віскас, за які я купую марну надію, що цей довбонько перестане обсцикати кут у кімнаті. :-))
no subject
Date: 2017-09-06 12:02 pm (UTC)Поэтому хоть у глобализации и есть свои минусы,но те кто выбирает путь изоляционизма, все равно будут отставать в развитии и в конечном итоге оказываются на обочине.
no subject
Date: 2017-09-06 03:23 pm (UTC)В США - каждый штат - государство. И покупка "американского" - это более чем достаточный товарооборот в рамках всей страны.
Да и сам слоган был введен в девяностых, когда рынок открыли китайцам.
no subject
Date: 2017-09-06 03:49 pm (UTC)именно, а иностранные туры - то уже из необязательной программы