Овощная лавка в Руане, 1907 год

[telesyk]

Кликабельно. Такой колоритный фахтверк, видно, что дом уже тогда был старым.
Интересно, что с ним случилось? Неужели снесли или сгорел во время войны? Ан-нет, вот же он



Руан, улица Мольера 108. Низ переделали и вместо овощной лавки теперь там картины продают



Здание справа - да, снесли.

Comments

[q33]

КЛАСС! нормальная жизнь нормальных людей

[rvun.livejournal.com]

Ой, лавка прямо як в моєї сестри.

[ho-visto.livejournal.com]

Як мені колись приятель написав один, що у французьких єбенях живе - коли я чую оте наше українське "от чого ми не живемо так гарно, як ото люди у Германіях і Франціях живуть" - я зразу згадую одну нашу міську пекарню. Стоїть у центрі міста кам'яний будинок, побудований у тища сімсот якомусь році. І з моменту будівництва там була пекарня з магазинчиком, на першому поверсі. Підтвердження - картина якогось місцевого художника у місцевому ж музеї, 1796 рік. І от так та пекарня і дожила до 21 сторіччя - в тому ж самому будинку, в руках тої ж самої сім'ї. І ото як гарував у 18 сторіччі в тій пекарні зранку до ночі далекий предок теперішньої хазяйки - так і вона гарує.
Ну так отой мій приятель вважає, що гарно Україна буде жити в ті часи, коли у будь-яких наших єбенях буде отака пекарня, про яку люди зможуть сказати "та це сімейний бізнес, дід теперішнього господаря починав". І що найголовніше - нащадок у тій пекарні буде так само вйобувати, як дід вйобував.

Приятель мій, звісно, перебільшує, але щось таки в його ідеї є. Бо як подивитися назад - у нас же за останні пару сторіч і пару десятків літ не було, щоб спокійних і без докорінних потрясінь. Який тут до біса спокійний і наполегливий розвиток у сторону прогресу, коли нас кожні десяток-другий років шваркає в усі боки в хаотичному порядку.