Бачте, я коли вперше побачив крокодила в тераріумі - злякався, тимбільш було мені 6 років, і я зрозумів, що це не колода лише, як він роззявив пащу. Тепер в моєї дружини сумка "під крокодила" і власне нічого, серце не тріпотить, піт не виступає. Моя думка - все справа звички. Аби такі явища були досить частими в тій місцевості - ніхто б не боявся. Мені, наприклад, пару разів на рік (а я колись жив у селі), приходилося бігти вперед такого круговія і кидати дошки і мотузки з прив'язаними з двох боків цеглинами, аби потім не збирати солому чи сіно по всьому полю. Всередені, доречі, повітря досить розріджене. Звістно, аби це були такі смерчі, як у фільмі про Супермена - то я б теж біг би до льоха, аби не розділити долі Еллі і Тотошки.
Та теж не так сильно. Просто трохи ніби дихання переймає. Аби я побачив літаючу корову в такому смерчі, то вряд чи побіг би накидати на скирди. Так що ні, в торнадо я не стрибав)
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
sforzinda
no subject
Date: 2017-06-24 01:32 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 02:14 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 02:18 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 02:39 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 03:56 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 04:07 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 05:32 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 07:00 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 07:07 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-25 06:35 am (UTC)no subject
Date: 2017-06-24 04:16 pm (UTC)Я думал пальнули смерчем))